19.02.2023

Начальник команди ФК «СУМИ» Олександр БОНДАРЕНКО захищає Батьківщину

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Змінив футбольну форму на військовий однострій і став на захист своєї області та країни. Адміністратор футбольного клубу “Суми” і в.о. головного тренера Олександр Бондаренко з початку повномасштабного вторгнення російських військ тимчасово залишив улюблену справу.

З футболом він був з раннього дитинства завдяки сусіду-тренеру Миколі Абрамову. Спортивний шлях почав на колишньому стадіоні “Зміна”. Був чемпіоном області з футболу, грав у вищій лізі з мініфутболу. Усе змінив тогорічний ранок 24 лютого.

“Взагалі не був дотичний до цієї теми до початку війни. Були в мене думки піти на контракт, але це було років два тому, щось не склалося, і я пішов далі футбольним шляхом. Я не міг зрозуміти, як у 21 столітті одна країна нападає на іншу, як у 41 році. Я міг повірити, що десь локально може бути війна, як у Донецькій, Луганській областях, але так щоб летіли літаки, йшла піхота, їхали танки – я не міг в це повірити”, — говорить Олександр Бондаренко.

У перші дні війни Олександр вступив до складу сумського добровольчого батальйону “СУД”. Кілька перших місяців захищав Сумщину. Потім отримав пропозицію вступити до лав “Азов-Суми”.

Спочатку були тренування, полігони, муштра, як в армії, як потрібно. Я не хочу нікого ображати, але до 2014 року я не дуже вірив в армію, чому й не хотів служити. Я розумів, що залишилася радянщина: “кругле неси, квадратне коти”. З 2014 року армія почала змінюватися. З 2022 року дуже змінилася армія, підхід, оснащення”, — згадує Олександр.

На початку цього року чоловік потрапив на передову. Найбільше там, говорить, його вразив товариський дух, що панує серед військовослужбовців: “Я почав краще розбиратися в людях, які мене оточують, зробив певні висновки. Війна, з одного боку, — це дуже важко, але з іншого – дуже легко: ти розумієш, де ворог, хто брат, хто товариш, хто зможе тобі допомогти, хто не зможе. Дуже швидко в цьому розбираєшся”.

Спортивні навички, дисципліна і фізична підготовка, говорить Олександр, на фронті стали в нагоді: “Фізична форма насправді дуже важлива, бо ти несеш на собі спорядження, яке дуже багато важить. Ти зможеш легше зреагувати на якийсь обстріл, десь сховатися в окоп або переміститися до укріплення”.

Зараз Олександр у Сумах, проходить лікування в госпіталі. Під час штурму укріплення вагнерівців чоловік отримав наскрізне кульове поранення. Коли зростеться кістка, говорить, на нього чекає ще й операція. На запитання, що далі, відповідає: “Треба повертатися, бо треба повертати борги”.

ДЖЕРЕЛО: https://youtu.be/GvoCDVpQUb0